Сну ім лесі українки офіційний сайт
Свою історію навчальний заклад почав 1940 року, коли утворено Луцький державний учительський інститут. На перший курс було зараховано 135 студентів. Навчальний процес вели 50 викладачів. Функціонували чотири відділи: філологічний із українським і російським відділеннями, фізико-математичний, природничо-географічний і заочний.
Слабкою була навчально-матеріальна база інституту: йому виділили приміщення колишнього сирітського будинку, збудованого 1929 року на околиці Луцька (нині тут школа-інтернат), не вистачало обладнання, літератури. Важко було з викладацькими кадрами. Проте поступово облаштовувалися навчальні кабінети, лабораторії, комплектувався фонд бібліотеки. Велику допомогу в цьому надав Полтавський педагогічний інститут. Першим директором Луцького інституту призначено Івана Тарасович Сокура. Діяльність навчального закладу, перервану війною (1941), поновлено 1946 року. У вересні 1951 р. на базі учительського інституту створено педагогічний інститут, якому через рік присвоїли ім’я Лесі Українки. На той час заклад мав усього два факультети: історико-філологічний та фізико-математичний, а вже на початку 90-х років в інституті функціонувало 9 факультетів. З травня 1964 р. на озері Світязь стали діяти спортивно-оздоровчі табори для студентів і викладачів; згодом на їх основі створено базу практик – спортивно-оздоровчий табір «Гарт».
16 липня 1993 р. тодішній президент України Л. М. Кравчук підписав Указ про створення на базі Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки Волинського державного університету, залишивши йому ім’я Лесі Українки.
26 вересня 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка ВДУ імені Лесі Українки присвоєно статус національного. В указі зазначено: «Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності Волинського державного університету імені Лесі Українки і його визначний внесок у розвиток національної освіти і науки, постановляю: надати ВДУ імені Лесі України статус національного і надалі іменувати Волинський національний університет імені Лесі Українки».
24 серпня 2012 р. підписано Указ Президента України «Про перейменування Волинського національного університету імені Лесі Українки у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки».
Зараз у структурі університету функціонує 14 факультетів, Навчально-науковий фізико-технологічний інститут, Навчально-науковий інститут неперервної освіти та 65 кафедр із фаховим професорсько-викладацьким складом. Також одним зі структурних підрозділів СНУ імені Лесі Українки є Фаховий коледж технологій, бізнесу та права (з 2009). При університет діє Інформаційний центр ЄС, Інститут Польщі, центр волонтерів «Довіра», музей Лесі Українки, музей археології, музей етнографії Волині та Полісся, музей історії СНУ імені Лесі Українки та ін.
Щодо навчального процесу, то керівництво університету постійно йде в ногу з часом: на всіх факультетах навчання здійснюється за кредитно-модульною системою в руслі болонських стандартів; оснащено мультимедійні аудиторії, комп’ютерні кабінети, творчо-навчальні лабораторії, відкрито Центр інноваційних технологій і комп’ютерного тестування.
Матеріально-технічна база СНУ імені Лесі Українки охоплює 13 навчальних корпусів, 6 гуртожитків, студентську базу практик табору «Гарт» (озеро Світязь), стадіон «Спортивне ядро» із сучасним покриттям і біговими доріжками, два ботанічні сади, агробіостанцію.
Десятки наших студентів щороку виборюють призові місця на регіональних, державних, міжнародних олімпіадах і конкурсах. Кожен рік публікується велика кількість студентських робіт у фахових виданнях. Студенти мають змогу стажуватися в престижних університетах США, Німеччини, Канади, Швеції, Польщі тощо. Ведеться активний пошук у галузі хімії, фізики, біології, географії, математики, гуманітарних наук. До головних напрямів наукових досліджень вишу належать такі:
– вивчення Шацького національного природного парку – ядра міжнародного екологічного Поліського коридору;
– студіювання життя й творчості нашої патронеси Лесі Українки;
– будівництво науково-технологічного парку;
– розробка програм транскордонного співробітництва в рамках співпраці «Польща–Білорусь–Україна»;
– винахідницька й патентно-ліцензійна робота.
У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки здійснюється навчання в аспірантурі й докторантурі за 15 галузями наук.
Учені університету мають авторитет і визнання серед науковців України, про що свідчить залучення їх до роботи в багатьох спеціалізованих радах із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Наукові здобутки викладачів постійно публікуються в університетських часописах: «Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки», «Молодіжний науковий вісник СНУ імені Лесі Українки», «Психологічні перспективи», «Літопис Волині», «Історичні студії», «Волинь філологічна: текст і контекст», «Леся Українка і сучасність», «Масова комунікація: історія, сьогодення, перспективи», «Типологія та функції мовних одиниць», «Природа Західного Полісся та прилеглих територій», «Соціологічні студії», «Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи», «Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві» та ін.
У рамках міжнародної співпраці та популяризації іноземних мов у СНУ імені Лесі Українки діють Центр німецької мови та культури, Центр французької мови та культури, Центр шведської мови, Центр арабської мови та культури, Центр канадознавства, Центр британської культури.
Спортивна еліта Волині формується на факультеті фізичної культури, спорту та здоров’я. Саме тут отримали високу підготовку десятки спортсменів, які вибороли медалі та дипломи на найпрестижніших змаганнях світу, зокрема Надія Миронюк, Надія Боровська, Тетяна Коб, Андрій Шевчук, Яна Беломоїна, Максим Богдан, Анастасія Коновальчук та ін.
Університет пишається художніми колективами факультету культури і мистецтв, які відомі не лише в області й Україні, а й в інших державах, зокрема чоловічий вокальний квартет «Акорд», тріо бандуристок «Дивоструни», ансамбль народних інструментів «Джерела», ансамбль пісні і танцю «Розмай», вокальний октет «Double voiсe», інструментальний ансамбль «Експромт».
У Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки традиційними стали такі культурно-просвітницькі, оздоровчі та відпочинкові заходи: День першокурсника, День студента, Міс університету, Містер університету, День здоров’я, Дні Лесі Українки, акції «Подаруй квіти найчарівнішим», «Від серця до серця», «Подаруй дитині радість», екскурсії історичними місця України.
Не викликає ніякого сумніву, що наш виш відповідає статусу класичного, це визнали авторитетні комісії, які акредитували його найвищим IV рівнем. Лесин університет відзначено численними нагородами на міжнародному й усеукраїнському рівнях.
Ректорат і колектив працює над тим, щоб рівень підготовки випускників університету відповідав міжнародним стандартам, щоб функціонували повноцінно наукові школи, та докладає всіх зусиль для того, щоб Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки посів гідне місце серед класичних університетів України і Європи.
Источник
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки – один із найстаріших навчальних закладів Волині, який продовжує освітянські, просвітницькі традиції, започатковані у ХVІІ столітті братською школою. Його історія розпочинається у 1940 році, коли на Волині було відкрито перший вищий навчальний заклад – Луцький учительський інститут. У 1951 році відбулася його реорганізація в Луцький державний педагогічний інститут, а в 1993 – створено Волинський державний університет імені Лесі Українки, якому Указом Президента України від 20 вересня 2007 року присвоєно статус Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Університет розміщується у 15 будівлях і спорудах. Це навчальні корпуси, спорткомплекс, агробіостанція, археологічний музей, музей Лесі Українки, музей ВНУ імені Лесі Українки, музей етнографії Волині та Полісся, студентські гуртожитки (6 корпусів), бібліотека, на озері Світязь розміщена база практик – табір „Гарт”.
СНУ імені Лесі Українки має IV рівень акредитації та здійснює підготовку близько 10 тис. студентів за 48 спеціальностями, що дає змогу майже повністю забезпечити відповідними кадрами Волинську та сусідні області.
На 65 кафедрах 14 факультетів працює 840 викладачі, з них 683 – докторів і кандидатів наук, професорів та доцентів.
Пріоритетами Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки поруч із забезпеченням ґрунтовною та якісною освітою визначено: Науково-дослідний Інститут Лесі Українки як наукова інституція з вивчення, збереження, публікації творчої і наукової спадщини поетеси, дослідження Шацького національного природного парку, транскордонне співробітництво, зокрема в рамках програми Єврорегіону „Буг”, входження в наукову інформаційну мережу світу.
Основними напрямами роботи університету є наукова та навчальна діяльність, виховна, міжнародна та економічно-господарська робота. Ця робота проводиться відповідно до стратегії розвитку університету прийнятої на 2012–2022 рр., затверджених програм та внутрішніх положень.
Девіз університету – „Наукою переможемо” – визначає стратегічні напрями нашої діяльності: органічна єдність навчання і дослідження, процесу викладання і наукового пошуку. Завдання активізувати наукову складову реалізувалося у багатьох напрямках: співпраця з науковими установами НАН України, провідними університетами України і закордону, відкриття науково-дослідних інститутів, підготовка наукових кадрів через аспірантуру та докторантуру.
В університеті сформувалося чимало наукових шкіл, які очолюють професори А.В. Свідзинський, Ф.В.Зузук, І.Я Коцан, В.М. Мельник, Г.Л. Аркушин, М.І. Карлін, Ж.П. Вірна, А.В. Цьось, В.П. Колесник, І.Д.Олексеюк, Л.К. Оляндер та інші. Наукові дослідження проводяться за такими напрямами: вікові особливості нейрофізіологічних механізмів когнітивної діяльності людини; фізика структурних дефектів у напівпровідниках; теорія надпровідності; біомінералологія, флора і фауна Західного Полісся України; математичні та комп’ютерні методи моделювання; проблеми захисту інформації; фінансово-економічні проблеми розвитку країн з транзитивною економікою; проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва; історичне пам’яткознавство західних етнічних українських земель; життя і творчість Лесі Українки.
Пріоритетним напрямком роботи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки є налагодження тісних контактів із зарубіжними навчальними закладами. Укладено договори про співпрацю з університетами Німеччини, Польщі, Білорусі, Росії, Китаю. Партнерами СНУ є понад 20 знаних вищих навчальних закладів світу, серед яких такі славетні школи, як Варшавський університет, Університет імені Марії Складовської-Кюрі (Польща), Московський державний університет імені М.В. Ломоносова (Росія), Інститут дослідів Волині (Канада), Інститут Ґете (Німеччина) і т.і. Це дає можливість викладачам та студентам університету проходити наукові стажування, мовну практику у навчальних закладах-партнерах. Щороку викладачі, студенти та аспіранти беруть участь у міжнародних наукових конференціях, семінарах та симпозіумах у США, Франції, Норвегії, Швейцарії, Великобританії, Канаді. Науковці університету залучені до розробки програм міждержавного співробітництва в рамках Єврорегіону „Буг”.
В університеті проводиться активна цілеспрямована молодіжна політика. Її основними векторами є:
- вектор університетських цінностей;
- вектор кар’єри;
- вектор самоврядування;
- соціальний вектор;
- вектор здоров’я;
- спорту і туризму;
- вектор культурно-мистецького життя.
Основною з цінностей університетської спільноти є „студентоцентрія”, отож основна увага приділяється студентам, їх потребам, усі заходи спрямовуються на покращення умов їх навчання. Адже сьогодні студентам цікаво не лише слухати і записувати, вони прагнуть брати участь у всьому.
У 2006-2007 н.р. усі першокурсники денної форми перейшли на навчання за кредитно-модульною системою. 1 вересня кожен першокурсник денної форми навчання разом зі студентським квитком отримав „Довідник першокурсника”, в якому викладені основні принципи навчання за кредитно-модульною системою.
Студентське самоврядування в університеті має такі гілки:
- студентський профком;
- студентські ради на факультетах і в гуртожитках;
- студентське наукове товариство.
Різні напрямки роботи студентства університету дають можливість студентському загалу проявити себе, знайти ширші можливості для їх самореалізації. Студентське самоврядування присутнє в усіх сферах життя СНУ: займаються організацією заходів культурно-мистецького, розважального характеру (форум „Молодограй”, КВК, посвяти у першокурсники, День університету тощо), спортивних змагань, призначення соціальних стипендій, матеріального і морального заохочення, організація наукових конференцій („Волинь очима молодих науковців”).
Університет турбується не лише про надання освітніх послуг, а й про забезпечення роботою. Питанням працевлаштування, стажуванням студентів і випускників займається Центр кар’єри.
Наш університет неодноразово нагороджувався за високі здобутки, зокрема Срібною медаллю „Незалежність України” рейтингу „Золота фортуна” та дипломом „Краще підприємство” у номінації „Вища освіта”, нагородою Рейтингу „Софія Київська” у номінації класичних університетів України за впровадження сучасних технологій підготовки висококваліфікованих кадрів, бронзовою медаллю у номінації „Модернізація вищої освіти в контексті вимог Болонської конвенції”. Упродовж кількох років Волинський національний університет є переможцем конкурсу „Студент року” у номінації „Найкращий вищий навчальний заклад Волині” і наші студенти традиційно стають переможцями у номінаціях „Кращий студент-гуманітарій”, „Кращий студент-природничник”, „Кращий студент-митець”, „Кращий студент-комп’ютерний геній” та ін.
Сьогодні бути студентом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки – це престижно.
Університет впевнено йде вперед, постійно впроваджуючи найновіші технології, методи і методики навчання, поповнює науковий потенціал, покращує матеріально-технічне оснащення – і усе це задля того, щоби студентам та викладачам навчання та робота приносили задоволення, а державі – користь.
Источник